Військове втручання Росії на Кримському півострові в лютому-березні 2014 року, подальше незаконне приєднання Криму і Севастополя, а також військове втручання Росії у досі не розв’язаний конфлікті на Сході України, призвело до значного погіршення відносин Росії із Заходом і створило нову безпекову ситуацію Європі. Зусилля Путіна кинути виклик встановленому після холодної війни європейському порядку безпеки і змінити міжнародно визнані кордони шляхом використання військової сили і нетрадиційних підривних заходів, призвели до невизначеності, що виходить далеко за рамки пострадянського простору. Після російської інтервенції в Крим, НАТО довелося переглянути багато аспектів своїх відносин з Росією. Альянс також ініціював низку заходів зі зміцнення військової безпеки своїх східних держав-членів, зокрема, країн Балтії, Польщі та Румунії. Далі на північ, крайній на півночі член НАТО - Норвегія – з підвищеною пильністю стежить за розвитком подій в Росії. Те ж саме стосується позаблокових Швеції та Фінляндії, які намагаються адаптуватися до розвитку й зростаючого ускладнення середовища безпеки в Північній Європі.
На мій погляд, буде невірним підходом розглядати суто воєнний потенціал Росії відірвано від контексту загальних умов, що стрімко змінюються. Попередній аналіз вимагає прийняти до уваги декілька аспектів, зокрема, психологічний чинник протистояння, економічний чинник можливої війни, і лише після цього - власне воєнний потенціал РФ.
Чи здатна кремлівська пропаганда деформувати образ світу, який встановився на Заході і, у контексті цієї доповіді, у Франції? Звичайно, вона здатна це зробити, і вона почала цим займатися вже кілька десятків років тому. Або століть. Сьогодні вона використовує деякі прийоми і аргументи, які вже застосовувалися нею за радянських часів.
Я так назвав свою доповідь тому, що зараз у світі іде велика дискусія про те, що це таке робить Росія, як це назвати. І зараз трохи про методологію, терміни і визначення.
Я почну фразою із китайського трактату Сунь-цзи: «Найкраща війна – це розбити задуми супротивника. На наступному місці – розбити його союзи, слідом за цим – розбити його війська, і найгірше – осаджувати фортеці». Це було написано у ІІ ст. до н.е. у Китаї в трактаті «Мистецтво війни».
Протягом приблизно останніх десяти років Російської Федерації вдалося створити підконтрольну державі медійну платформу, що складається з низки федеральних мовників та потужної системи іномовлення. Основними з них є: Всероссийская государственная телевизионная и радиовещательная компания (ВГТРК), ОАО «Газпром-Медиа Холдинг», ЗАО «Национальная Медиа Группа» (НМГ). Крім того, в РФ діє централізована державна система іномовлення, яка станом на 2016 рік включає в себе Федеральное государственное унитарное предприятие «Международное информационное агентство „Россия сегодня“» (раніше – РИА Новости), мультимедійну службу Sputnik (раніше – «Московское радио», «Голос России») і міжнародну інформаційну телевізійну компанію RT (раніше – Russia Today). Служби іномовлення завжди отримували щедре бюджетне фінансування, але в 2013-2015 рр. воно стрімко збільшувалося.
Доповідь на Науково-практичну конференцію «Цивілізаційна війна Росії проти України і Заходу: світоглядно-інформаційний вимір», м. Київ, 16 грудня 2016 року, Дипломатична академія України
Шановні учасники конференції!
Дуже приємно бачити таке шановне товариство! І ще приємніше тут, у стінах Дипломатичної Академії, де я не був з того часу, як кілька років тому мене звідси звільнили – за те, що я в день незаконного утворення Уряду «тушок» в телеефірі сказав, що тодішній президент Янукович є клятвопорушником і погано скінчить.
Сьогоднішнє протистояння на Сході України – це не лише бойові дії, які ведуть між собою сили АТО та керовані і підтримувані Росією військові угрупування сепаратистів. Це, насамперед, боротьба двох систем цінностей (цивілізаційних ідей): євразійської (імперської), яку просуває Кремль, та західноєвропейської (ліберальної, демократичної), на користь якої висловився український народ під час Революції Гідності. Доводиться констатувати, що на ідеологічному фронті Росія спромоглася завдати Україні низки дошкульних ударів, застосувавши потужний інструментарій невійськових способів підготовки та ведення війни.
*міністр закордонних справ України (2007 – 2009рр.), керівник Центру дослідження Росії
Доброго ранку, шановні друзі.
Сьогодні Центр дослідження Росії проводить вже свою п’яту конференцію. Цього разу ми хотіли б сконцентруватися на внутрішньополітичних проблемах Російської Федерації.