Точка зору

/ Головна / Точка зору
Публікації 21-30 ( всього знайдено : 40 )

20.08.2017 21:00 Сергій Соловйов*: «…Але пропаганди не стане менше»

*кандидат наук із соціальних комунікацій, журналіст

Російський телеканал «Life», відомий тим, що подавав інформацію, делікатно кажучи, незбалансовано, зник із телевізорів. Майже чотири роки люди з телекамерами і мікрофонами працювали, як завзяті заробітчани, тобто рівняючись на зарплату, а не на стандарти журналістської діяльності. Прагнув видаватися неабияким телеканалом новин. Проте відійшов у інший світ – соцмереж і сайту. Чи є в чому щось дивне? 

26.05.2017 14:09 А. Бутейко*: «ВСЕНОЩНА» З Ф.ШЕЛОВ-КОВЕДЯЄВИМ

Цілком випадково у листопаді 1991 року я став учасником візиту-відповіді до Москви Л.М.Кравчука, тоді ще Голови Верховної Ради УРСР. У той час у Москві проводилося багато нарад, як за ініціативою горбачовської, так і єльцинської, команди. Кожна з них накопичувала сили одна проти одної і шукала підтримки республік. Ми готувалися до референдуму про незалежність України. Росіяни вже тоді почали до нас ставитися з пересторогою, та й не тільки до нас. Проте цього намагалися не демонструвати. Навпаки, на відміну від "горбачовців", "єльцинці" загальними фразами всіляко підкреслювали підтримку сподівань союзних республік. Але, щойно мова заходила про конкретику, і вони, як равлики, ховалися в мушлю. Ми завжди могли відчувати внутрішню стриманість єльцинських росіян. Але, незважаючи на це, їздили на зібрання, ініційовані "єльцинцями", з більшою охотою, ніж на ті, що організовувались "союзниками".

21.02.2017 08:31 Сергій Соловйов: Указ про каламутні паспорти

Цілком можна вважати збігом обставин дві події в політичному житті Кремля 18 лютого 2017 р. Цього дня Путін офіційно визнав усю каламутну бюрократію донецько-луганських терористів справжніми документами. Паспорти, свідоцтва, дипломи та інші фарсові атрибути бойовиків, згідно з указом московського керівника, «руководствуясь общепризнанными принципами и нормами международного гуманитарного права», можна вільно використовувати в РФ. Це волевиявлення дозволяє усім персонажам із паспортами «республік» перетинати кордон між Росією і окупованими нею українськими територіями.  

17.02.2017 07:30 Український досвід військового протистояння Росії в умовах “гібридної війни”

А. Дацюк, В. Садовський, Р. Марутян*

Підготовка до гібридної війни проти України розпочалась Російською Федерацією ще у 2004 р.  Відкритій агресії Росії проти України передувала не тільки багаторічна підготовка ЗС РФ а також політична, економічна та інформаційна агресія. Після помаранчевої революції 2004 року, коли  Кремлю не вдалося привести до президенства підконтрольного їм Віктора Януковича, керівництво РФ  розпочало енергетичну і торговельну війну проти України. На всіх російських інформаційних ресурсах набирала обертів антиукраїнська пропаганда.

10.02.2017 08:00 Агресивна форма зовнішньої політики Російської Федерації як спроба відновити геополітичний вплив СРСР

А. Дацюк, В. Садовський, Р. Марутян*

У реалізації власної геополітичної стратегії Російська Федерація як за часів Бориса Єльцина, так і за Володимира Путіна традиційно  орієнтується на військову силу.  При цьому важливе значення мають не лише політичні, а й економічні чинники. Воєнна політика Російської Федерації є агресивною і наступальною. 

02.02.2017 21:00 Мілітаризація державної політики Російської Федерації: аналіз доктринальних документів та процесу модернізації військового потенціалу країн

А. Дацюк, В. Садовський, Р. Марутян*

Мілітаризація державної політики та нарощування військового потенціалу останнім часом стають складовою сучасної агресивної форми зовнішньої політики Російської Федерації, яку вона проводить як по відношенню до своїх сусідів так й до інших країн.  Анексія Криму, військова агресія Російської Федерації на Сході України та у Сирії створюють загрози миру та стабільності не лише у окремому регіоні, але й порушують всю систему міжнародної безпеки. 

05.01.2017 17:56 Центр дослідження Росії про спроби реанімувати ідею умиротворення російської агресії коштом України

Останніми днями в українському експертному колі розгорілася доволі гостра дискусія навколо статей Віктора Пінчука та Василя Філіпчука, опублікованих у, відповідно, американській газеті «Wall Street Journal» та українському електронному виданні «Апостроф». Статті, як відомо, містять пропозиції щодо можливих шляхів завершення загарбницької війни, яку Росія веде проти України.

20.12.2016 19:15 Сергій Соловйов*. «Цитати із сумної російської стратегії»

*кандидат наук із соціальних комунікацій, журналіст

Російський тележурналіст Ніколай Сванідзе ще рік тому, в січні 2016 р. написав, що йому режим нагадує дивовижний гібрид Венесуели, фашистської Італії та допетровської Русі. Так він охарактеризував путінське правління. І додав, що це звірятко не уявляється історично життєздатним. Не думаю, що цими словами він хотів образити ще одне «звірятко» – двоголового орла, який завис над головами місцевого люду задовго до возвеличення недоторканця Путіна. 

30.11.2016 19:06 Сергій Соловйов*. «Кремль оцінив наше терпіння, і підбирається до білорусів»

*кандидат наук із соціальних комунікацій, журналіст

Дивовижна толерантність багатьох західних політиків до путінських війн – саме те, що потрібно Кремлю для агресії на наступні країни. Звісно, плани будь-якого завойовника лежать у таємній шухляді, але багато його дій на виду, як от підготовка Путіна до підкорення Білорусі.

У наш час завоювати фізичний простір іншої держави важко без завоювання віртуального (фільми, музика, книги, відеоігри) та інформаційного просторів. Тому паралельно з підготовкою вторгнення в Україну нас довго годували російськими кінами про «старшого брата» і переконували «аналітикою» ТБ-агітаторів. У кого в голові застрягнув Кремль, той радісно вітав загарбника, який прямо з телевізора прийшов в Україну.  


31.10.2016 00:01 І. Лоссовський. Український фактор у виборах до Держдуми РФ 18 вересня 2016 року.

18 вересня 2016р. в Росії відбулися вибори депутатів Державної думи Федеральних зборів (ДД) 7-го скликання. Вперше з 2003р. вибори пройшли за змішаною виборчою системою: із 450 депутатів Думи половина – 225 обиралися за пропорційною системою (за партійними списками по єдиному федеральному округу), друга половина – за мажоритарною системою, по одномандатних округах. Попередні парламентські вибори в 2007 і 2011рр. відбувалися виключно за пропорційною системою, хоча в 1993, 1995, 1999 та 2003рр. вже використовувалась змішана система. 


Сторінки : 1 2 [3] 4