Юрій Бараш *: Ядерний арсенал РФ: стан і тактико-технічні характеристики стратегічних ядерних сил

Як зазначено у військовій доктрині Росії, ядерна зброя залишається фактором запобігання ядерних і неядерних конфліктів. Основний внесок у російський потенціал стримування вносять стратегічні ядерні сили (СЯС). У цій статті буде проаналізовано сучасний стан і перспективи розвитку СЯС Росії.

Сучасний стан стратегічних ядерних сил

Стратегічні ядерні сили включають ракетні війська стратегічного призначення (РВСП), морські СЯС (МСЯС) зі складу ВМФ і авіаційні СЯС (АСЯС) зі складу повітряно-космічних сил (ПКС). СЯС також взаємодіють із системою попередження про ракетний напад (СПРН), що входить до складу ВКС.

На січень 2016 р. при обміні даними, за Договором СНО-III, до складу СЯС Росії входило до 525 розгорнутих стратегічних носіїв, здатних нести близько 1800 ядерних боєзарядів (ЯБЗ), а на 1 березня 2017 р. СЯС мали 523 таких носія, за якими значилося 1765 ЯБЗ .

Ракетні війська стратегічного призначення – рід військ ЗС Росії, наземний компонент її СЯС. Це війська постійної готовності, призначені для ядерного стримування і нанесення ракетно-ядерних ударів по стратегічним об'єктам, що становлять основу військових і військово-економічних потенціалів супротивника. На озброєнні РВСП стоять усі російські наземні ракетні комплекси міжконтинентальних балістичних ракет (РК МБР) з ЯБЗ.

Враховуючи своє географічне та стратегічне положення, СРСР, а потім і Росія основний акцент у формуванні структури СЯС традиційно робили на їхньому сухопутному компонентові – РВСП. Провідна роль РВСП у СЯС і зараз визначається не лише їхнім превалюванням за кількістю розгорнутих носіїв (57%) і кількості ЯБЗ (50%), але і високою готовністю до виконання бойових завдань, всепогодністю і стійкістю управління в умовах протидії.

До 1991 р. у РВСП нараховувалося 6 ракетних армій (РА) і 28 ракетних дивізій (РД). Найбільша кількість МБР на бойовому чергуванні була у 1985 р. (2500, із них – 1398 міжконтинентальних). При цьому найбільше число ЯБЗ на чергуванні було у 1986 р. – 10300 одиниць. Але пізніше, відповідно до договорів СНО-I/II/III, РВСП були суттєво скорочені. На початку 2017 р. у РВСП було вже 3 армії і 12 дивізій (див. табл. 1).

Таблиця 1

Ракетні армії, дивізіїі полки	Кількість комплексів	Тип ракетного комплексу
27-я Гв. Вітебська РА (Владимир-21)
7-я Гв. Режицька РД (Тверська обл. ЗАТО Озерний)	18	«Тополь»
41 Рп (Озерний)	9	«Тополь» мобільні
510 Рп (Озерний)	9	«Тополь» мобільні
28-я Гв. РД (Калузька обл. Козельск-5)	10 + і 20 –	«Ярс-М» і УТ-100Н УТТХ
74 Рп (Козельск)	10	«Ярс-М» шахтні
168 Рп (Козельск)	10 – +	УТ-100Н УТТХ шахтні, переозброєння на «Ярс-М»
373 Рп (Козельск)	10	УТ-100Н УТТХ шахтні
54-я Гв. РД (Івановська обл. Тейково-6)	18 і 18	«Ярс» и «Тополь-М»
235 Рп (Тейково)	9	«Тополь-М» мобільні
285 Рп (Тейково)	9	«Ярс» мобільні
321 Рп (Тейково)	9	«Тополь-М» мобільні
773 Рп (Тейково)	9	«Ярс» мобільні
60-я Таманська РД (Саратовська обл. Татищевський р-н, сел. Світле)	60 і 30	«Тополь-М» і УТ-100Н УТТХ
31 Рп (Свєтлий)	10	«Тополь-М» шахтні
86 Рп (Свєтлий)	10	«Тополь-М» шахтні
104 Рп (Свєтлийй)	10	«Тополь-М» шахтні
122 Рп (Свєтлий)	10	«Тополь-М» шахтні
165 Рп (Свєтлий)	10	«Тополь-М» шахтні
271 Рп (Свєтлий)	10	«Тополь-М» шахтні
626 Рп (Свєтлий)	10	УТ-100Н УТТХ шахтні
649 Рп (Свєтлий)	10	УТ-100Н УТТХ шахтні
687 Рп (Свєтлий)	10	УТ-100Н УТТХ шахтні
14-я Києво-Житомирська РД (респ. Марій Ел, Йошкар-Ола)	9 + і 18 –	«Ярс» и «Тополь»
290 Рп (Йошкар-Ола)	9	«Ярс» мобільні
697 Рп (Йошкар-Ола)	9 – +	«Тополь» мобільні, переозброєння на «Ярс»
779 Рп (Йошкар-Ола)	9	«Тополь» мобільні
31-я РА (Оренбург-40)
13-я Оренбургська РД (Оренбургська обл. м. Ясне, сел. Комаровська)	30 ?	«Воєвода»
175 Рп (Ясний)	6	«Воєвода» шахтні
206 Рп (Ясний)	6	«Воєвода» шахтні
368 Рп (Ясний)	6	«Воєвода» шахтні
494 Рп (Ясний)	6	«Воєвода» шахтні
767 Рп (Ясний)	6	«Воєвода» шахтні
42-я Тагильська РД (Свердловська обл. ЗАТО Свободний)	27	«Ярс»
142 Рп (Свободний)	9	«Ярс» мобільні
433 Рп (Свободний)	9	«Ярс» мобільні
804 Рп (Свободний)	9	«Ярс» мобільні
8-я Мелитопольська РД (Кіровська обл. сел. Первомайське/Юр’я-2)		Командні ракети «Периметр-РЦ» Мобільні КП «Бар’єр-М» і «Граніт»
76 Рп (Юр’я-2)		«Тополь» ком. мобільні
304 Рп (Юр’я-2)		«Тополь» ком. мобільні
776 Рп (Юр’я-2)		«Тополь» ком. мобільні
33-я Гв. Бериславсько-Хінганська РА (Омськ-48)
35-я РД (ЗАТО Сибірський)	36	«Тополь»
307 Рп (Сибірський)	9	«Тополь» мобільні
479 Рп (Сибірський)	9	«Тополь» мобільні
480 Рп (Сибірський)	9	«Тополь» мобільні
867 Рп (Сибірський)	9	«Тополь» мобільні
39-я Гв. Глуховська РД (Новосибірськ-95)	18 + і 6 –	«Ярс» и «Тополь»
357 Рп (Новосибірськ)	9	«Ярс»мобільні
382 Рп (Новосибірськ)	9	«Ярс» мобільні
428 Рп (Новосибірськ)	6 – +	«Тополь» мобільні, переозброєнняна «Ярс»
29-я Гв. ВітебськаРД (Іркутськ, мкр. Зелений)	9 + і 18 –	«Ярс» и «Тополь»
92 Рп (Іркутськ)	9	«Ярс»мобільні
344 Рп (Іркутськ)	9 – +	«Тополь» мобільні, переозброєння на «Ярс»
586 Рп (Іркутськ)	9	«Тополь» мобільні
62-я РД (Красноярський край, Ужурський р-н, ЗАТО Солнєчний)	24 ?	«Воєвода»
229 Рп (Солнєчний)	6	«Воєвода» шахтні
269 Рп (Солнєчний)	6	«Воєвода» шахтні
302 Рп (Солнєчний)	6	«Воєвода» шахтні
735 Рп (Солнєчний)	6	«Воєвода» шахтні

До ракетної армії входить 3-5 дивізій, управління і центр забезпечення.

У ракетній дивізії може бути 2-9 ракетних полків, КП (рухливий КП), вузол зв'язку, окрема група або база регламенту засобів управління і зв'язку, технічна ракетна база й експлуатаційно-технічна комендатура, інші підрозділи (охорони, бойового, технічного і тилового забезпечення). Усього в РВСП 45 ракетних полків, що включають такі РК: «Тополь» (11 полків), «Тополь-М» (8), «Ярс» (8), «Ярс-М» (1), УР-100Н УТТХ (5 ), «Воєвода» (9) і командний РК «Периметр-РЦ» (3).

У ракетному полку, в залежності від типу РК і їхнього базування (шахтне або мобільне), може бути за штатом: з шахтними РК «Воєвода» – 6 ПУ; з іншими шахтними РК – 10 ПУ; з РГРК – 9 СПУ.

Також у РВСП входять формування центрального підпорядкування: Головний штаб, центральний і запасний КП, центральний вузол і управління зв'язку, центр бойового управління (АКУ ударом у відповідь "Периметр"), головне управління ракетного озброєння і управління його експлуатації, 3 арсенали, інженерна служба, тил, 4-й ЦНДІ МО, академія, центральний полігон.

У січні 2016 р. РВСП включали 902 ЯБЗ на 299 МБР, а на квітень 2017 р. вони могли мати 1078 ЯБЗ і до 322 МБР: 154 шахтних РК і 168 РГРК (див. табл. 2).

Таблиця 2

Тип ракетного комплексу	Тип базування	Кількість комплексів	Кількість боєзарядів		Дислокація
Тип ракетного комплексу	Тип базування	Кількість комплексів	На ракеті	Усього	Дислокація
«Воєвода»	Шахтний	46	10	460	Домбаровський, Ужур
УР-100Н УТТХ	Шахтний	30	6	180	Татищево, Козельськ
«Тополь»	Мобільний	72	1	72	Йошкар-Ола, Барнаул, Виползово
«Тополь-М»	Шахтний	60	1	60	Татищево
«Тополь-М»	Мобільний	18	1	18	Тейково
«Ярс»	Мобільний	78	3	234	Тейково, Новосибірськ, Нижній Тагіл
«Ярс-М»	Шахтний	18	3	54	Козельськ
Усього		322		1078

Тактично-технічні характеристики РК МБР наведені у табл. 3

Таблиця3

Позначення	РТ-2ПМ	РТ-2ПМ2		УР-100Н УТТХ	Р-36М2
Найменування	«Тополь»	«Тополь-М»	«Ярс/Ярс-М»		«Воєвода»
Індекс комплексу	15П158	15П155/15П165	15П155М/ 15П165М		15П018М
Індекс ракети	15Ж58	15Ж55/15Ж65	15Ж55М/15Ж67	15А35	15А18М
Код СНВ	РС-12М	РС-12М2	РС-24	РС-18Б	РС-20В
Розгортання, р	1985-1992	1997	с 2010/2014	1979-1984	1988-1992
На чергуванні до, р	2021	2016/2030	2035/2040	2019	2022
Спосіб базування	Мобільний	мобільний/ шахтний	мобільний/ шахтний	шахтний	шахтний
Ступенiв	3	3	3	3	2 + подiлу
Довжина з ГЧ, м	22,7	22,7	23	27	34,3
Довжина без ГЧ, м	17,5	17,5	17	24
Діаметр, м	1,8	1,86	1,81	2,5	3
Вага, т	45	47,1	49	105,6	211,4
Вага, що закидається, т	1	1,2	1,2	4,35	7,3
Вид палива	тверде	тверде	тверде	рідке	рідке
Дальність, км	10000	11000	11000	10000	11000
Кількість бойових блоків	1	1 і КЗП ПРО	3 и КЗП ПРО	6 і КЗП ПРО	10 і КЗП ПРО
Потужність заряду, Мт	0,55	0,55	0,15-0,3	0,55	0,75
КIВ, км	0,4	0,2	0,15	0,35	0,22

Шахтний важкий РК «Воєвода» (РС-20В) було розроблено у ДКБ «Південне» і його виробництво проводилося на ПМЗ (Дніпропетровськ). Ракета комплексу двоступенева рідинна, може нести 10 боєзарядів і комплекс засобів подолання ПРО (КЗП ПРО). РК «Воєвода» може бути на бойовому чергуванні до 2022 р. ДКБ «Південне» відмовилося від авторського нагляду, і його доручили ДРЦ ім. Макеєва.

Шахтний РК УТ-100Н УТТХ (РС-18Б) було розроблено у НВО машинобудування (Реутов, Московська обл.) і його виробництво здійснювалося на заводі ім. Хрунічева (Москва). Ракета комплексу двоступенева рідинна, несе 6 боєзарядів. Комплекс буде на озброєнні до 2019 р.

РГРК «Тополь» (РС-12М) було розроблено у Московському інституті теплотехніки (МІТ), виробляв ракети Воткинський МЗ. Ракета комплексу триступенева твердопаливна, несе один боєзаряд. Самохідна пускова установка (СПУ) має шасі 7-вісного тягача 14х12 МАЗ-7912 (пізніше – МАЗ-7917). Зараз РГРК знімається з озброєння у зв'язку із закінченням термінів служби ракет і заміною його на РГРК «Ярс». Всі РГРК «Тополь» будуть виведені зі складу РВСП у 2021 р.

Шахтний РК і РГРК «Тополь-М» (РС-12М2) розроблені у МІТ. Виробляв ракети Воткинський МЗ. Ракета комплексу триступенева твердопаливна, несе один боєзаряд і КЗП ПРО. СПУ РГРК змонтована на шасі 8-вісного тягача 16х16 МЗКТ-79221 (МАЗ-7922), вантажопідйомністю 80 т. Її вага без ракети – 40 т, швидкість – 45 км/год, запас руху – 500 км. РК вже припинили випускати. Шахтний РК збережеться на озброєнні до 2030 р., а РГРК майже замінено на РГРК "Ярс".

Шахтний РК «Ярс-М» і РГРК «Ярс» (РС-24) розроблені у МІТ на базі шахтного РК і РГРК «Тополь-М». Шахтні РК «Ярс-М» замінюють застарілі шахтні РК УТ-100Н УТТХ, а РГРК «Ярс» – застарілі РГРК «Тополь» і «Тополь-М». У ракеті комплексів «Ярс» і «Ярс-М» реалізовані варіанти протиракетного траєкторного маневру для ухиляння від перехоплювачів ПРО космічного базування. Ракета триступенева твердопаливна, має 3 боєзаряди. Вона потужніша, ніж МБР «Тополь-М» і більш невразлива для існуючої наземної ПРО супротивника. РГРК "Ярс" має більше можливостей для використання позиційного району і може проводити пуски з майданчиків, на яких "Тополь" міг нести чергування тільки після дообладнання. Також покращилися засоби зв'язку і шасі. Планується зберегти РГРК «Ярс» на озброєнні до 2035 р., а шахтні «Ярс-М» – до 2040 р. На початку 2017 р. повідомлялося, що МІТ зіткнувся з проблемами при виконанні ДОЗ у частині поставок мобільних ПУ РГРК «Ярс» (у 2016 р. план їхнього випуску не було виконано).

Аналіз виконання планів ДОЗ-2016 і плани ДОЗ-2017 свідчать, що частка оснащення РВСП сучасним озброєнням у 2016 р. склала 56% (за планом – 62%), і в СЯС було поставлено не 50 МБР і БРПЧ, як планувалося, а 41, що свідчить про невиконання ДОЗ-2016. При цьому в РВСП на чергування заступили 4 полки, оснащені МБР «Ярс», замість 5 за планом. У 2014 р. було випущено 35 МБР «Ярс»,у 2016 р.– 23, у 2017 р. намічено поставити 20 (для 6, 4-х і 3-х полків). Це свідчить про щорічне зниження випуску МБР «Ярс».

Морські стратегічні ядерні сили формують більшу частину потенціалу удару у відповідь СЯС Росії, оскільки їм властива підвищена живучість завдяки високій скритності дій при знаходженні в море.

Слабкими сторонами МСЯС вважаються вразливість ракетних підводних крейсерів стратегічного призначення (РПКСП) при знаходженні у пунктах базування, а також низька надійність доведення до них наказів централізованого управління у підводному положенні. До того ж, внаслідок значного ослаблення потенціалу сил загального призначення ВМФ Росії у 1999-2010 роках російським РПКСП в океані властива істотно менша бойова стійкість, ніж американським підводним човнам з балістичними ракетами.

На початок 2016 р. у ВМФ знаходилися 12 РПКСП 4-х типів, але лише 10 з них мали ракети на борту. У пускових установках РПКСП розміщено 160 БРПЧ, які можуть нести 704 ЯБЗ (див. табл. 4).

Таблиця 4

Типи РПКСП	Кількість РПКСП	Кількість і тип БРЧЛ	Кількість боєзарядів на БРПЧ
Типи РПКСП	Кількість РПКСП	Кількість і тип БРЧЛ	На ракеті	Усього
пр. 667БДР «Кальмар»	2	32 Р-29Р	3	96
пр. 667БДРМ «Дельфін»	6*	80 Р-29РМ	4	320
пр. 941У «Акула»	1**
пр. 955 «Борей»	3	48 Р-30 «Булава»	6	288
Усього	12 (10 с БРПЛ)	160		704

* Один РПКСП пр. 667БДРМ зараз знаходиться на ремонті і його ракети не враховуються.

** РПКСП використовувався для випробувань ракет «Булава».

З'єднання МСЯС оснащені РПКСП з БРПЧ, входять до складу двох флотів ВМФ – Північного і Тихоокеанського.

Підводні сили Північного флоту (Мурманська обл., м. Гаджиєво) включають:

• 31-ю дивізію підводних човнів (м. Гаджиєво, бухта Ягельна, Губа Сайда):

6 РПКСП пр. 667БДРМ: К-18 "Карелія", К-51 "Верхотур’є",
К-84 "Єкатеринбург", К-114 "Тула" (ремонт, у дію в кінці 2017 р.), К-117 "Брянськ", К-407 "Новомосковськ"; 1 РПКСП пр. 955 К-535 "Юрій Долгорукий".

• 58-у окрему роту охорони, в/ч 10672 (м. Гаджиєво).

• 269-й окремий загін боротьби з підводними диверсійними силами та засобами, в/ч 30853 (м. Гаджиєво): 60 чол.

У складі Північного флоту також є:

• 339-я окрема бригада підводних човнів, що перебувають у ремонті, а також будуються, в/ч 95420 (Архангельська обл., м Сєвєродвинськ): 1 РПКСП пр. 941У. Колишній РПКСП ТК-208 "Дмитрій Донськой", який використовується для випробувань ракет "Булава").

Командування підводних сил Тихоокеанського флоту, в/ч 62695 (Камчатський край, м. Вілючинськ) включає:

• 25-а дивізію підводних човнів, в/ч 36030 (Камчатський край, сел. Рибацьке, бухта Крашеніннікова): 2 РПКСП пр. 667БДР: К-223 "Подольськ", К-433 "Св. Георгій Побідоносець"; 2 РПКСП пр. 955: К-550 "Алєксандр Невський"; К-551 "Владімір Мономах" (до 2018 р. замінять РПКСП пр. 667БДР).

Тактико-технічні характеристики ракетних підводних крейсерів стратегічного призначення наведені в табл. 5.

Таблиця 5

Проект	667БДР	667БДРМ	941У	955
Позначення	«Кальмар»	«Дельфін»	«Акула»	«Борей»
Розгортання, р	1976-1982	1985-1991	1981-1989	2013
На чергуванні до, р	2018	2030
Водотоннажність, т надводна підводна	10600 13700	11740 18200	23200 30460	14720 24000
Рзміри, м довжина ширина осадка по КВЛ	155 11,7 8,7	166,33 11,71 10,5	170-173 23,3 11,5	170 13,5 10
Швидкість, уз надводна підводна	14 24	15,35 24	13 27	15 29
Глибина заглиблення, м робоча гранична	320 400	320 400	380 500	400 480
Автономність, доба	80	90	120	90
Екіпаж, осіб	130	135	163	107
БРПЧ	16 Р-29Р	16 Р-29РМ/РМУ2	20 Р-30	16 Р-30 Булава
Торпедне озброєння	4 533-мм ТА 16 торпед, (24 міни), 2 400-мм ТА 6 торпед	4 533-мм ТА 12 торпед, ПЛУР 83Р и 84Р (24 міни)	6 533-мм ТА 22 торпеди, ПЛУР 81Р, 83Р и 84Р	6 533-мм ТА 12 торпед, ПЛУР 83Р и 84Р, КР Калібр-ПЛ, Онікс, 6 324-мм СГАЛД

Розробка усіх РПКСП здійснювалася в ЦКБ МТ "Рубін" (Санкт-Петербург). Їхнє будівництво вело ВО Північний машинобудівний завод Сєвмаш (Сєвєродвинськ, Архангельська обл.).

РПКСП пр. 667БДР були введені до складу флоту у 1976-1982 р. Усього було побудовано 14 підводних човнів цього проекту. Вони оснащені корабельним ракетним комплексом (КРК) Д-9Р з 16 БРПЧ Р-29Р. Планується, що всі підводні човни пр. 667БДР до 2018 р. будуть виведені з бойового складу флоту.

РПКСП пр. 667БДРМ були введені до складу флоту у 1985-1991 рр. Усього було побудовано 7 підводних човнів цього проекту, один з яких (К-64 «Владімір») було переобладнано у підводний човен спеціального призначення. РПКСП були озброєні КРК Д-9РМ з 16 БРПЧ Р-29РМ. Передбачається, що у складі флоту будуть збережені до 2030 р. 6 підводних човнів цього проекту. У даний час триває їхній ремонт. Завершено переоснащення підводних човнів ракетами нової модифікації Р-29РМУ2 «Синєва».

Важкі РПКСП пр. 941 були введені до складу флоту у 1981-1989 рр. Усього було побудовано 6 підводних човнів цього типу. РПКСП були оснащені КРК Д-19 з 20 ракетами Р-39. У зв'язку із закінченням терміну експлуатації ракет підводного човна пр. 941 виведені зі складу флоту. Виняток становить головний підводний човен, ТК-208 «Дмитрій Донськой», якого під час ремонту було переобладнано за пр. 941У під новий КРК з БРПЛ Р-30 «Булава» з метою випробування цих ракет.

РПКСП пр. 955 почали будуватися з 1996 р. Головний підводний човен «Юрій Долгорукий» увійшов до складу Північного флоту у 2013 р. і був оснащений БРПЧ «Булава» у 2014 р. Зараз у бойовому складі флоту знаходяться ще 2 РПКСП пр. 955 – «Алєксандр Невський» та «Владімір Мономах».

Тактико-технічні характеристики корабельних ракетних комплексів з БРПЧ наведені у табл. 6.

Таблиця 6

Позначення	Р-29Р	Р-29РМ	Р-29РМУ2	Р-30
Найменування			«Синєва»	«Булава»
Індекс комплексу	Д-9Р	Д-9РМ	Д-9РМУ2	Д-30
Індекс ракети	3М40	3М37		3М30
Код договору СНО	РСМ-50	РСМ-54	РСМ-54	РСМ-56
На озброєнні, р	1979	1986	1999	Вироб. с 2007
Ступенiв	2	3	3	3
Довжина з ГЧ, м	14,1	14,8	14,8	12,1
Довжина без ГЧ, м				11,5
Діаметр, м	1,8	1,9	1,9	2
Вага, т	35,3	40,3	40,3	36,8
Вага, що закидається, т	1,65	2,8	2,8-2,3	1,15
Вид палива	рідке	рідке	рідке	тверде
Дальність, км	6500	8300	8300-11500	8000-9300
Кількість бойових блоків	3	4	4 с КЗП ПРО	6 с КЗП ПРО
Потужність заряду, Мт	0,2	0,2	0,2	0,15
КIВ, км	0,9	0,5-0,55	0,25-0,5	0,35

Усі КРК БРПЧ, що знаходяться на озброєнні, були розроблені в КБ машинобудування (м. Міас, Челябінська обл.). Зараз – це Державний ракетний центр КБ ім. Макеєва.

БРПЧ Р-29Р, якою оснащені РПКСП пр. 667БР, була прийнята на озброєння у 1979 р. Ракета Р-29Р двоступенева, рідинна, здатна нести 3 ЯБЧ. Виробництво ракет здійснювалося на Красноярському машинобудівному заводі.

БРПЧ Р-29РМ, якою оснащені РПКСП пр. 667БДРМ, була прийнята на озброєння у 1986 р. Ракета Р-29РМ триступенева (третій ступінь виконує функції блоку розведення), рідинна, здатна нести 4 ЯБЧ. У 1999 р. Росія відновила виробництво БРПЧ Р-29РМ, у варіанті Р-29РМУ2 «Синєва», для того, щоб замінити Р-29РМ, що виробили свій термін під час ведення ремонту РПКСП пр. 667БДРМ. Виробництво ракет здійснює Красноярський машинобудівний завод. Модифікація ракети Р-29РМУ2.1 «Лайнер» здатна нести до 10 малих боєзарядів (або 4 середніх з КСП ПРО), прийнята на озброєння у січні 2014 р.

Зараз МІТ завершує розробку нового КРК з БРПЧ Р-30 «Булава». Ним оснащуються РПКСП пр. 955. Але відомо, що ракета «Булава» має невелику надійність (з 26 пусків тільки 16 мали успіх).

Авіаційні стратегічні ядерні сили вважаються гнучким засобом як глобального, так і регіонального ядерного стримування. Такими можливостями не володіють жодні інші компоненти СЯС. Слабкою стороною російських АСЯС є мала кількість важких бомбардувальників (ВБ) і літаків-заправників, а також обмеженість мережі аеродромів базування.

АСЯС входять до складу командування дальньої авіації ВКС (КДА). На січень 2016 р. у КДА знаходилося до 66 ТБ двох типів, на озброєнні яких могло перебувати 462 крилаті ракети (КР) з ЯБЗ (див. табл. 7). Однак, за правилами договору СНО-III, зараховуються тільки 66 боєзарядів. Крім того, в КДА перебуває 84 дальніх бомбардувальника (ДБ) Ту-22М3, призначених для регіонального стримування.

Таблиця 7

Тип бомбардувальника	Кількість важких бомбардувальників	Кількість крилатих ракет
Тип бомбардувальника	Кількість важких бомбардувальників	На літаку	Усього
Ту-95МС	55	6	330 (55 по СНВ-III)
Ту-160	11	12	132 (11 по СНВ-III)
Усього	66		462 (66 по СНВ-III)

З'єднання дальньої авіації. До складу КДА входять: вузол зв'язку, центр управління, дві важкі бомбардувальні дивізії, на озброєнні яких 4 полки, оснащені літаками Ту-160/160М, Ту-95МС/МСМ і Ту-22М3. Дивізії мають 4 аеродроми-комендатури для розгортання у різних регіонах. Також є полк літаків-заправників Іл-78/78М, центр бойового застосування і 2 змішаних авіаполки.

Командування дальньої авіації, в/ч 44402 (м. Москва) – об'єднання ВПС Росії у підпорядкуванні командування ВПС. У командування ДА входить:

• 63-й окремий вузол зв'язку АСУ, в/ч 83069 (Смоленська обл., м. Смоленськ, аеродром Смоленськ-Північний).

• 676-й центр управління дальньою авіацією, в/ч 23449 (Володимирській обл., сел. Костіно).

• 22-я гвардійська важка бомбардувальна дивізія (Саратовська обл., м Енгельс):

Гв. важкий бомбардувальний авіаполк, в/ч 85927 (Саратовська обл., м. Енгельс, аеродром Енгельс):

6 Ту-160М, 5 Ту-160, 11 Ту-95МСМ, 5 Ту-95МС.

52-й гв. важкий бомбардувальний авіаполк, в/ч 33310 (Калузька обл., сел. Шайковка, аеродром Шайковка):

4 Ту-22М3 СВП-24-22 «Гефест», 15 Ту-22М3.

Авіаційна комендатура, в/ч 33310-А (Новгородська обл., м. Сольці аеродром Сольці).

• 326-я важка бомбардувальна дивізія (Амурська обл., сел.Серишево-2, с. Українка):

Важкий бомбардувальний авіаполк, в/ч 75715 (Амурська обл., сел. Серишево-2, с. Українка, аеродром Українка):

2 Ту-95МСМ, 26 Ту-95МС.

Авіаційна комендатура, в/ч 75715-А (Чукотський автономний округ, м. Анадир, аеродром Угольний).

Авіаційна комендатура (о-в Котельний, Новосибірські острови, аеродром Темп).

Важкий бомбардувальний авіаполк, в/ч 35020 (Іркутська обл., сел. Середній, аеродром Біла):

2 Ту-22М3 СВП-24-22 «Гефест», 1 Ту-22МР, 22 Ту-22М3, 2 Ан-12, 4 Ан-30, 1 Ан-26.

Авіаційна комендатура, в/ч 35020-А (респ. Саха-Якутія, Булунський улус, сел. Тіксі, аеродром Тіксі): 3 Мі-8.

• 40-й змішаний авіаполк, в/ч 36097 (Мурманська обл., м. Оленєгорськ-8, сел. Високе, аеродром Оленья):

1 Ту-22М3 СВП-24-22 «Гефест», 1 Ту-22М3, 2 Ан-12, 3 Мі-26, 1 Мі-8.

Авіаційна комендатура, в/ч 36097-А (респ. Комі, м. Воркута, аеродром Совєтський).

• 203-ї окремий гв. авіаполк літаків-заправників (м. Рязань, аеродром Дягілєво): 13 Іл-78М, 5 Іл-78, 1 Мі-26

• 43-й гв. центр бойового застосування і перенавчання льотного складу дальньої авіації, в/ч 41521 (м. Рязань, аеродром Дягілєво):

3 Ту-22М3 СВП-24-22 «Гефест», 6 Ту-22М3, 6 Ту-95МС, 1 Мі-8МТ.

27-й змішаний авіаполк, в/ч 77977 (м. Тамбов, аеродром Тамбов):

20 Ту-134УБЛ (УБШ), 7 Ан-26, 1 Ан-12.

Тактико-технічні характеристики бомбардувальників наведені у табл. 8. Всі вони були створені в КБ Туполєва.

Таблиця 8

Позначення

Ту-22М3 (Ту-22М3М)

Ту-95МС-6 (Ту-95МСМ)

Ту-160 (Ту-160М)

Розгортання, р

1979-1993

1979-1991 (з 2015)

1984-1992, з 1999 (з 2016)

Екіпаж

Двигуни, тип

тяга без форсажу, т

тяга з форсажем, т

2 НК-25

2х14,5

2х25

4 НК-12МП

4х12 (4х15000 л.с.)

4 НК-32

4х18

4х25

Швидкість, км/год

максимальна

крейсерська

2300

930

830

700

2230

917

Висота польоту, км

13,3

10,5

Дальність польоту, км

перегону

дії

6000

1500/2500

15400

5000

12300

6000

Довжина, км

розбігу

пробігу

2-2,1

1,2-1,3

2,54

0,9

Розміри, м

розмах крила

довжина

висота

23,3/34,2

42,6

11,6

50,04

49,09

35,6/50,7/55,7

54,1

13,1

Вага, т

порожнього

злітний

пального

бойового навантаження

112-126

53,55

12-24

98,5

185

7,8-20,8

110

267,6-275

148

Ракети з ядерними боєзарядами

2-3 Х-22Н, 10 Х-15

(3 Х-32)

6 Х-55; Х-55СМ

(8 Х-102)

12 Х-55; Х-55СМ;

(12 Х-102)

Гармати

ГШ-23М

2 ГШ-23

ВБ Ту-95МС-6 серійно вироблявся у 1979-1991 рр. на авіазаводі у м. Куйбишев (нині – Авіаційний завод «Авіакор», м. Самара). Бомбардувальник оснащено турбогвинтовими двигунами. Він несе у бомбовому відсіку на багатопозиційній катапультній установці (БКУ) 6 КР Х-55. Варіант бомбардувальника Ту-95МС-16 може додатково нести до 10 КР, що розміщуються на пілонах під крилами, але дальність польоту бомбардувальника при цьому значно зменшується (з 10500 до 6500 км без дозаправки у повітрі). Зараз ТБ Ту-95МС-16 несуть по 6 КР.

ВБ Ту-160 серійно вироблявся у 1984-1992 рр. і знову з 1999 р. на авіазаводі у м. Казань (зараз – Казанське авіаційне виробниче об'єднання ім. Горбунова). Бомбардувальник несе у бомбовому відсіку на двох БКУ 12 КР Х-55СМ / Х-102.

ДБ Ту-22М3, який не має системи дозаправки у повітрі, не досягає території США і є регіональним (призначеним для застосування проти європейських країн НАТО, Китаю та ін.) Літак серійно вироблявся у 1978-1993 рр. на авіазаводі у м. Куйбишев. Бомбардувальник несе 2-3 ракети Х-22На (2 під крилом і 1 втоплена під фюзеляжем), або 10 Х-15 (6 у бомбовому відсіку на БКУ і 4 під крилом).

Тактико-технічні характеристики крилатих ракет з ЯБЧ наведені у табл. 9. Ракети були розроблені у МКБ «Радуга» (м. Дубна, Московська обл.) і вироблялися на Дубнинському машинобудівному заводі.

Таблиця 9

Позначення	Х-22НА	Х-15	Х-55	Х-55СМ	Х-102
Код договору СНО		РКВ-15	РКВ-500А	РКВ-500Б
Розгортання, з, р	1976	1980	1983	1987	2013
Довжина, м	11,67	4,78	5,88	6,04	7,45
Діаметр, м	0,92	0,455	0,514	0,77	0,742
Розмах крила, м	3,2	0,8	3,1	3,1	3
Вага, кг	5900-6000	1100	1185	1465	2200
Потужність БЧ, Мт	0,35-1	0,35	0,2	0,2	0,2
Вага пального, кг	1015+3049 ок.		173	433	1250
Дальність польоту, км	460-600	50-280	2500	3500	5500
Двигун	Р201-300	РДТТ-160	Р-95-300	Р-95-300	Р-95ТМ-300
Швидкість польоту, км/год	До 4000	6000	720-930	720-830	720-970
Висота пуску, м	10000-13300	300-22000	20-12000	20-12000	30-10000
Висота польоту, м	22500-25000	До 40000	40-110	40-110	30-6000
КIВ, м			100	100	100
ЕПР, кв. м	0,64	0,16	0,1	0,2	0,01

КР Х-55 великої дальності випускалися з 1983 р. Було створено також варіант ракети Х-55СМ, що має ще більшу дальність за рахунок додаткових паливних баків.

Надзвукова КР Х-22НА була прийнята на озброєння у 1976 р., а гіперзвукова аеробалістична КР Х-15 – у 1980 р. Повідомлялося, що у КР Х-15 закінчився термін служби.

Система попередження про ракетний нападвходить у 15-у армію повітряно-космічних сил особливого призначення (м. Москва) і включає наземний і космічний ешелони.

820-й головний центр єдиної космічної системи виявлення та бойового управління (попередження про ракетний напад), в/ч 26302 (Московська обл., м. Солнєчногорськ):

1127-й окремий радіотехнічний вузол/Східний командний пункт єдиної космічної системи виявлення та бойового управління, в/ч 20117 (Хабаровський край, м. Комсомольськ-на-Амурі, сел. Півань-1): прийом даних від КА виявлення пусків ракет 14Ф142 "Тундра" і окремих радіотехнічних вузлів (надгоризонтних РЛС).

916-й окремий радіотехнічний вузол/Західний командний пункт єдиної космічної системи виявлення та бойового управління, в/ч 03340 (Калузька обл., село Курилове, Сєрнухов-15): прийом даних від КА виявлення пусків ракет 14Ф142 "Тундра" і окремих радіотехнічних вузлів (надгоризонтних РЛС) .

1383-й запасний командний пункт, в/ч 17204 (Московська обл., м. Лухвіци).

514-й командний пункт, в/ч 12556 (Московська обл., м. Солнєчногорськ).

487-й вузол зв'язку і передачі інформації, в/ч 13626 (Московська обл., м. Солнєчногорськ).

57-й окремий радіотехнічний вузол РО-1, в/ч 16605 (Мурманська обл., м. Оленєгорськ): РЛС 5Н86М "Днєпр-М" і РЛС 90Н6 "Дар’ял", їх замінить РЛС 77Я6-ВП "Воронеж-ВП" будівництво почнеться у 2017 р.

49-й окремий радіотехнічний вузол ОС-2, в/ч 16601 (Казахстан, сел. Гульшад): РЛС 5Н86М "Днєпр-М".

378-й окремий радіотехнічний вузол РО-30, в/ч 96876 (респ. Комі, м. Печора): РЛС 5Н79 "Дар’ял", йому на заміну будується РЛС 77Я6-ВП "Воронеж-ВП" – встане на чергування у 2018 р.

474-й окремий радіотехнічний вузол, в/ч 03522 (Білорусь, м. Барановичі, Кльоцк-2, п. Ганцевичі): РЛС 70М6 "Волга".

571-й окремий радіотехнічний вузол, в/ч 73845 (Ленінградська обл., сел. Лехтусі): РЛС 77Я6 "Воронеж-М".

818-й окремий радіотехнічний вузол, в/ч 41003 (Краснодарський край, м. Армавір): РЛС 77Я6-ДМ "Воронеж-ДМ".

Окремий радіотехнічний вузол, в/ч 84686 (Барнаул, сел. Конюхи): РЛС 77Я6-ДМ "Воронеж-ДМ".

Окремий радіотехнічний вузол, в/ч 84194 (Оренбурзька обл, сел. Кумак): РЛС 77Я6 "Воронеж-М".

Окремий радіотехнічний вузол, в/ч 84197 (Комі, Воркута, сел. Варгашор): РЛС 77Я6 "Воронеж-М".

Окремий радіотехнічний вузол, в/ч 42988 (Калінінградська обл., м. Піонерський): РЛС 77Я6-ДМ "Воронеж-ДМ".

36-й окремий радіотехнічний вузол, в/ч 03908 (Іркутська обл., Усольє-Сибірське): РЛС 77Я6-ВП "Воронеж-ДМ".

Окремий радіотехнічний вузол, в/ч 84685 (Красноярський край, м. Єнісейськ): РЛС 77Я6-ДМ "Воронеж-ДМ".

Окремий радіотехнічний вузол РО-4 (Севастополь, бухта Казачья): РЛС 5Н86 "Днєпр", з 2015 р. проходить модернізація і відновлення.

Крім того, для вирішення завдань попередження про ракетний напад і контролю космічного простору залучаються РЛС «Дон-2Н» системи ПРО Москви і РЛС «Дунай-3У» біля м. Чехов.

Перспективи розвитку стратегічних ядерних сил

Подальший розвиток СЯС Росії буде визначатися Державною програмою озброєнь на 2018-2025 роки (ДПО-2025) з урахуванням її коригувань, і залежатиме від умов договору між РФ і США про заходи щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь СНО-III 2010 р., який набрав чинності 5 лютого 2011 р. (якщо Росія не вийде з нього до 5 лютого 2021 р., або продовжить після цієї дати).

Згідно з чинною ДПО-2020, планувалося витратити на переоснащення СЯС 20% (3,9 трлн руб.) від виділених на держпрограму 19,6 трлн руб. На ці кошти планувалося відновити СЯС на 70%. Однак у вересні 2014 р. віце-прем'єр Д. Рогозін заявив, що СЯС у 2020 р. повинні будуть оновитися повністю. Це говорить про те, що СЯС, які і раніше були пріоритетним родом військ, стали зараз найбільш пріоритетним. Основні напрямки будівництва СЯС до 2020 р. включали:

• створення і розгортання нових РК наземного і морського базування, модернізація існуючих ТБ, що має забезпечити доведення частки перспективних і сучасних озброєнь у складі СЯС до 90-95%, а за рядом типів – до 100%;

• розробка і створення для стратегічних носіїв перспективного оснащення зі спеціалізованими бойовими блоками й ефективними засобами подолання ПРО;

• удосконалення системи централізованого управління СЯС із забезпеченням гарантованого доведення наказів до стратегічних носіїв у будь-якій обстановці.

Уже зараз видно, що ДПО-2020 не буде виконана в строк. Економічні санкції Заходу викликали у 2014-2015 роках падіння цін на нафту і зменшення курсу рубля, що призвело до зниження ВВП Росії. Витрати на війну з Україною на Донбасі і операція в Сирії викликали зменшення військового бюджету, у т.ч. витрат на переозброєння. Але зростання світових цін на нафту у 2016 р. (з 30 дол. за барель до 55 дол.) сприяло стабілізації фінансів РФ. На початку 2016 р. долар коштував 83,6 руб., а до кінця року – 60 руб., що поліпшило стан бюджету РФ. Прогноз для економіки Росії на 2 роки, при поточному рівні нафтових цін (50-55 дол.), виглядає оптимістично: зростання на 1%, інфляція – 4-5%, зниження дефіциту бюджету, стабільний курс рубля.

Але відсталість виробничих потужностей ОПК, нестача кваліфікованих кадрів і відсутність через ембарго Заходу важливих зарубіжних комплектуючих (особливо, елементної бази) не дозволить випустити заплановану кількість озброєнь СЯС. ДПО-2020 і у цій частині буде зірвана. Уже зараз плани корегуються, наприклад, кількість запланованих до поставки до 2020 р. МБР «Ярс» було зменшено з 270-280 до 170, а РПКСП «Борей» – з 8 до 7. Відомо також про затримку модернізації бомбардувальників (наприклад, у 2016 р. було модернізовано 4 од. замість 9 за планом), а на 2017 р. заплановано 5 од.

Згідно з ДПО-2025 і до 2030 р. можна прогнозувати такі закупівлі:

• до 230 РК МБР (30 «Сармат», 100 «Ярс-М», 10 «Ярс», 60 «Рубіж», 30 «Баргузин»);

• 5 РПК СН пр. 955А (до 2021 р.) і 80 БРПЛ «Булава»;

• 10 ТБ Ту-160М, 35 Ту-95МСМ і 30-50 Ту-160М2 (до 2025 г) і КР Х-102.

Розвиток РВСП буде пов'язано c введенням в експлуатацію сучасних ракетних комплексів. Введення до складу 4-х ракетних дивізій у 2016 р. 4-х полків, переозброєних на РК «Ярс» дозволив збільшити частку сучасних РК у РВСП до 56%. І у 2017 р. МБР "Ярс" продовжать надходити до 3 полків. Створено вже 4 модифікації МБР «Ярс» (2 на озброєння, 2 випробовуються). Далі темпи переозброєння на РК «Ярс» тих дивізій, які зараз озброєні РК «Тополь» і УТ-100Н УТТХ, намічено прискорити, завершивши переозброєння до кінця 2022 р. А до 2021 р. планується мати 17 полків РК «Ярс» (до 170 МБР).

Подальший якісний розвиток РВСП пов'язаний зі створенням перспективних РК. За ними ведуться 3 ОКР: на шахтні РК «Сармат», РГРК «Рубіж» і бойовий залізничний РК (БЗРК) «Баргузин».

За ОКР «Сармат» (РС-28) ДРЦ ім. В. Макеєва і НПО машинобудування (м. Реутов) розробляється шахтний РК з важкою рідинною МБР. Очікується, що його вироблятиме завод АТ «Красноярський МЗ». Це повинен бути якісно новий комплекс, що перевершить РК «Воєвода», а його ракета 15А28 матиме вищу енергетику. Це дозволить їй подолати створювану в США ПРО, у т.ч. за рахунок можливості вражати цілі не тільки за енергетично оптимальними траєкторіями з прогнозованими азимутами підльоту, а й з різних напрямків, включаючи доставку ЯБЧ через Південний полюс. Дальність стрільби двох варіантів ракети 10/16 тис км. МБР РК «Сармат» легше (100-120/150-200 т), ніж МБР «Воєвода», її вага, що закидається, 10/5 т і вона може нести до 8-15 ЯБЗ (10 по 750 кт) і КЗП ПРО. Як варіант на МБР можуть бути до 3-х гіперзвукових маневрових неядерних БЧ 15Ю-71 вагою по 1 т, які зможуть змінювати траєкторію польоту за курсом і висотою, огинати рельєф місцевості.

Шахтні ПУ комплексу намічено захистити комплексом активного захисту типу «Мозир».

Прототип нової МБР "Сармат" був готовий восени 2015 р., але випробування не почалися через неготовність шахтної ПУ. Кидкові випробування повинні були пройти у 2016 р., тепер вони перенесені на 2017 р. Терміни створення РК постійно переносяться (відставання було 7 місяців). МО Росії має намір щотижня стежити за створенням РК «Сармат». За планом МБР, «Сармат» надійде в РВСП у 2019-2020 роках (а планувалося до 2017 р. замінити ним РК «Воєвода» у двох ракетних дивізіях).

Завершується розробка РГРК «Рубіж» (РС-26) з малогабаритною МБР. Ця твердопаливна ракета розроблена у МІТ на базі МБР РК «Ярс». Дальність її пуску 2-6 тис км і припускають, ці ракети можуть також використовуватися по цілям в Європі та Китаї. Ракета має 4 ЯБЧ по 300 кт. Прийняті при створенні МБР проривні конструкторські рішення разом з використанням нанотехнологій і високоенергетичного палива забезпечили зниження габаритів і ваги ракети (до 32-40 т). Це дозволило зменшити розміри і вагу (80-90 т) спорядженої самохідної ПУ, завдяки чому ПГРК «Рубіж» отримав хорошу маневреність і прохідність. Для ПУ ймовірно буде використано шасі МЗКТ-79291 із Білорусі. ПГРК «Рубіж» створено для заміни ПГРК «Тополь-М». З 2016 р. намічалося розгорнути ПГРК «Рубіж» у одній дивізії, але це було перенесено на 2017 р.

За ОКР «Баргузин» МІТ розробляє БЗРК. Цей мобільний РК втілить досвід експлуатації БЗРК «Молодець», створеного у СРСР і виведеного з експлуатації у 2005 р. БЗРК «Баргузин» повинен його перевершити. Вважається, що МБР цього РК буде створена на базі МБР «Ярс». Габарити і вага (до 50 т) цих ракет дозволять їм вписатися в стандартний рефрижераторний вагон. Планується, що БЗРК нестиме 6 МБР. Вже проведені успішні кидкові випробування ракет. Ввести комплекс в експлуатацію планувалося у 2019-2020 роках. Дивізія таких БЗРК повинна мати 5 полків (поїздів) по 6 МБР. У РВСП розраховують, що ці комплекси залишаться в строю до 2040 р.

Таким чином, до 2021 р. в угрупованні РВСП повинні знаходитися тільки сучасні і перспективні комплекси: шахтні («Тополь-М», «Ярс-М» і можливо – «Сармат»), а також мобільні (ПГРК «Тополь-М», «Ярс», «Рубіж» і можливо - БЖРК «Баргузин»). При цьому всі МБР комплексів «Тополь-М», «Ярс», «Рубіж» і «Баргузин» відносяться до одного сімейства твердопаливних ракет (першою стала МБР РК «Тополь»). Лише МБР РК «Сармат» буде рідинної ракетою.

Розвиток МСЯС ВМФ пов'язаний із введенням у бойовий склад Північного і Тихоокеанського флотів сучасних РПКСП пр. 955 з новими РК БРПЛ «Булава». З існуючих РПКСП пр. 667БДРМ збережуться 6 одиниць, що мають запас експлуатаційного ресурсу після 2020 р., а РПКСП пр. 667БДР виведуть зі складу флоту.

Зараз на ВО «Севмаш» ведеться будівництво трьох РПКСП модернізованого пр. 955А: «Князь Владимир» (закладений у липні 2012 р.), «Князь Олег» (липень 2014 р.), «Генералісимус Суворов» (грудень 2014 р.). Ці РПКСП відрізняються від перших трьох РПКСП пр. 955 обводами корпусу і рубки, а також кращою акустикою і меншою гучністю. Усього ж за планом розвитку МСЯС передбачено будівництво 8 РПКСП типу «Борей». Два останніх підводних човни пр. 955А закладені в кінці 2015 р. і 2016 р. Намічено ввести їх в експлуатацію до 2020 р. і 2021 р., тим самим вже було закладено невиконання ДПО-2020 року, де планувалося усі 8 підводних човнів ввести до 2021 р.

Вперше з 1989 р. РПКСП Росії приступили до глобального патрулювання. Про це було оголошено 18 березня 2015 р. Локальне патрулювання морської зони було відновлено ще у 2006 р., але на океанську зону не вистачало підводних човнів і спеціальних засобів зв'язку. Зараз чергування відбувається вже у всіх секторах океану.

Розвиток АСЯС ВКС. Реорганізацію АСЯС заплановано здійснити шляхом переформування командування дальньої авіації назад у 37-у повітряну армію.

Розвиток авіатехніки АСЯС ВВС планується шляхом модернізації всього парку ТБ Ту-160 до рівня Ту-160М, 35 Ту-95МС – до рівня Ту-95МСМ, виробництва 30-50 нових глибоко модернізованих Ту-160М2 і 40 заправників Іл-78М2-90А, а також розробки перспективного авіаційного комплексу дальньої авіації (ПАК ДА) і авіаційних засобів ураження нового покоління, в т.ч. КР Х-ВД з ядерним боєзарядом. Також заплановано модернізувати до 2020 р. 30 ДБ Ту-22М3 (до рівня Ту-22М3М).

Модернізацію ТБ Ту-160 до рівня Ту-160М здійснює Казанське авіаційне виробниче об'єднання ім. Горбунова, а ТБ Ту-95МС до рівня Ту-95МСМ – авіазавод «Авіакор». На всіх модернізованих літаках встановлюють нові двигуни, прицільно-навігаційні комплекси і системи озброєння (КР Х-102/101), що дозволить збільшити термін служби літаків і підвищити їхні бойові можливості. До 2017 р. у бойовий склад ДА вже введені 19 модернізованих ТБ (6 Ту-160М і 13 Ту-95МСМ). Ці літаки були задіяні у військовій операції Росії в Сирії у 2015-2016 роках, де наносили удари по об'єктах «халіфату» ракетами Х-555 і Х-101 з неядерними БЧ.

Зараз у ВПС 15-16 Ту-160 (11 бойових і 4-5 навчальних), з них всього 5 боєздатних. Вважається, що такої кількості літаків замало, щоб вести бойове чергування за радянським зразком – тримати на найважливіших стратегічних напрямах по 3-4 машини. Спочатку вважалося за необхідне мати до 30 Ту-160М і опрацьовувалася можливість випуску 15 нових Ту-160М. У лютому 2017 р. було прийнято рішення випустити 30-50 нових глибоко модернізованих Ту-160М2. Однак відновлення їх випуску буде важко здійсненним і вимагатиме вирішення низки складних проблем: фінансові (тільки вартість літаків 450-1000 млрд. руб. при ціні 15-20 млрд. руб. за одиницю, плюс вливання у виробництво для його розширення і оновлення 40% обладнання), кадри, відновлення досвіду і комплектуючі (60% нових, у т.ч. у плані імпортозаміщення – раніше було багато постачальників з України). Серійне виробництво Ту-160М2 планується розпочати не пізніше 2023 р. і випускати по 3 машини на рік (воно затягнеться на 10-17 років). Ту-160М2 матиме нове електронне обладнання (РЛС, БЦОМ, систему навігації, станцію РЕБ, авіоніку), нові двигуни збільшать дальність дії на 1000 км і практичну висоту польоту до 18,3 км. Ефективність його зросте у 2,5 рази (застосовуватимуться нові КР і керовані бомби).

Літаки-заправники Іл-78м проходять відновлювальний ремонт. У найближчій перспективі планувалося почати поставки в ДА 40 модернізованих Іл-78М2-90А, що дозволить збільшити дальність дії бомбардувальників. Передбачалося після 2016 р. випускати новий літак-заправник на базі Іл-96-400Т, але від цього проекту відмовилися.

Розробка ПАК ДА почалася у серпні 2009 р. контрактом МО Росії з КБ ім. Туполєва на НДР з розробки аванпроекту, захист якого відбувся у 2012 р. У березні 2013 р. було затверджено ескізний проект, який передбачає створення літака за схемою «літаюче крило». Він буде дозвуковим, малопомітним, класу американського В-2А, з дальністю польоту без дозаправки в повітрі до 15 тис. км і широким спектром озброєнь. ПАК ДА прийде на заміну не тільки ТБ Ту-95МС і Ту-160, але і Ту-22М3. Наявність у ДА одного типу ударного літака дозволить знизити експлуатаційні витрати. У кінці 2013 р. було укладено контракт на ДКР зі створення ПАК ДА з ВАТ «Об'єднана авіабудівна корпорація» (ОАК). Сформована кооперація з підприємств, що входять до ОАК на чолі з КБ ім. Туполєва. Очікувалося, що на озброєння ПАК ДА надійде у 2025 р., проте у зв'язку з виробництвом Ту-160М2 це перенесено на 2028-2029 роки.

Розвиток озброєння бомбардувальників. Зараз у МКБ «Радуга» створено нову КР Х-102 великої дальності (5500 км) з ядерним боєзарядом, якою планують замінити Х-55 і Х-55СМ на ТБ. Ракета оснащена оптико-електронною кореляційною системою і приймачем ГЛОНАСС. Це забезпечує можливість польоту на гранично малих висотах (30-70 м), огинаючи рельєф, що, разом із застосуванням технології малопомітності, ускладнює їхнє виявлення РЛС на тлі місцевості. Оснащення цими ракетами ТБ Ту-95МСМ і Ту-160М значно підвищить їхні бойові можливості і додасть їм здатність вражати цілі на відстанях, що дозволяють літакам не входити в зону ППО супротивника. На базі КР Х-102 розробляється нова КР Х-ВД.

Для заміни на ДБ Ту-22М3М КР Х-22НА на її базі створюється КР Х-32. Дальність КР Х-32 польоту буде 600-1000 км, швидкість – до 5400 км/год. Надходження ракети на озброєння планується після 2020 р.

Розвиток системи управління СЯС. Підвищення бойової потужності СЯС залежить і від якості управління ними. Тому завдання зі створення перспективної системи централізованого бойового управління СЯС для МО Росії є одним із пріоритетних. Першим кроком стало виведення на бойове чергування 1 грудня 2014 р.Національного центру управління обороною РФ. У його складі виділеноЦентр управління СЯС, призначений для застосування ядерної зброї за рішенням президента. Центр дозволяє скоротити час на прийняття і реалізацію рішень у надзвичайних умовах. Інше завдання – створенняЄдиної космічної системи раннього попередження та бойового управління. В її складі планується мати 10 нових супутників типу «Тундра» і командні пункти, що забезпечують управління ними, прийом, обробку та передачу інформації споживачам в автоматичному режимі. Нові супутники будуть здатні не лише визначити факт старту МБР і БРПЛ, відстежувати їхні траєкторії, але і складуть космічний сегмент АСУ СЯС. Через них впродовж кількох секунд можна буде передати наказ президента на дію СЯС. Перший супутник типу «Тундра» був запущений у 2015 р., а орбітальне угруповання за планом повинна почати діяти у 2018 р. Але запуск другого супутника типу «Тундра» перенесли з 2016 р. на 2017 р. (він був запущений 25 травня), що говорить про запізнення виконання програми.

У плані розвитку наземного ешелону СПРН застарілі ОРТВ і РЛС замінюються новими РЛС високої заводської готовності типу «Воронеж-М/ДМ/ВП». Однак введення в дію 3-х РЛС типу «Воронеж-М/ДМ» теж було перенесено з 2016 р. на 2017 р. Проте, програма, хоч і з запізненням, але виконується. Вже оголошено, що у 2017 р. створено суцільне радіолокаційне поле СПРН.

Виконання цих програм розвитку СЯС потребує серйозних зусиль уряду РФ не тільки в частині ресурсного (в т.ч. фінансового та кадрового забезпечення), але і модернізації ОПК, яка запізнюється. Утворився розрив між передовими інженерними рішеннями, які закладаються в розроблювані озброєння, і виробничими можливостями ОПК. Якщо цей розрив оперативно не ліквідувати, усі наміри щодо оснащення СЯС перспективним озброєнням будуть безуспішні. А з урахуванням негативної ситуації в економіці Росії, не можна виключати, що намічені плани розвитку СЯС можуть бути скориговані. Фінансування ДОЗ-2017 було вже скорочено,у порівнянні з ДОЗ-2016, на 22% (з 1,8 трлн руб. до 1,4 трлн руб.)

Російські експерти вважають, що буде важливим зберегти потрібні обсяги фінансування для виконання НДДКР зі створення перспективних озброєнь СЯС, поступившись обсягами серійного виробництва. Вважається, що їх легко можна збільшити після виходу економіки з кризи, а ось уповільнення або заморожування НДДКР згубно позначиться на перспективах СЯС.

Договір СНО-III і майбутнє СЯС Росії. Передбачалося, що всі ці зміни у складі СЯС будуть проходити у рамках Договору СНО-III, підписаного зі США у 2010 р. і ратифікованого 5 лютого 2011 р. Згідно з ним, на 5 лютого 2018 р. у Росії і США має залишитися по 700 розгорнутих носіїв (МБР , БРПЧ і ВБ, та усього по 800 разом з тими, що є на збереженні), а на розгорнутих носіях до 1550 ЯБЗ. Договір був розрахований на 10 років з можливим продовженням за взаємною домовленістю сторін на 5 років. Тобто, термін його дії – до 5 лютого 2021 р. (якщо сторони його не продовжать).

Однак існує певна ймовірність того, що керівництво Росії не продовжить Договір. Поки це лише припущення, але нехтувати їм небезпечно. В Державній Думі Росії, міністерстві закордонних справ та експертному середовищі з цього приводу висловлюються протилежні пропозиції – від продовження Договору до його скасування.

Але з існуючої кількості російських зарядів у СЯС (1765 од.), яка невпинно зростає з 2013 р., не видно, що Росія діє у напрямі виконання обмежень Договору СНО-III. А до 5 лютого 2018 р., коли їх кількість повинна зменшитись до 1550 од., залишилось обмаль часу.

З планів та прогнозів розгортання нових і перспективних російських багатозарядних ракет цього теж не видно. Прогноз стану СЯС РФ на 2027-2030 роки, з урахуванням планів розгортання нових ракет і зняття з озброєння застарілих, наведено у табл. 10. При цьому структура СЯС зберігається приблизно в існуючому вигляді, а число ракет, відповідно до Договору, зросте до рівня не більше 700 од.

Таблиця 10

Тип ракетного комплексу	Тип базування	Кількість комплексів	Кількість боєзарядів		Примітка
Тип ракетного комплексу	Тип базування	Кількість комплексів	На ракеті	Усього	Примітка
РК МБР «Сармат»	шахтне	30	10	300	Важкі
РК МБР «Ярс-М»	шахтне	120	3	360	Легкі
РК МБР «Тополь-М»	шахтне	60	1	60	Легкі
РГРК «Ярс» і «Рубіж», БЗРК «Баргузин»,	мобільне	180	3	540	Легкі («Рубіж» - малогабаритна)
Усього РВСН		390		1260
БРПЧ «Лайнер»	підводний човен	96	4	384	На 6 РПКСП «Дельфін
БРПЧ «Булава»	підводний човен	128	6	768	На 8 РПКСП «Борей»
Усього МСЯС		224		1152
Ту-160М/М2, Ту-95МСМ	бомбардувальник	50		50
Усього АСЯС		50		50
Разом СЯС		664		2462

З даних таблиці 10 видно, що кількість розгорнутих носіїв може вирости з 523 до 664 одиниць, що дозволяє Договір, але число ЯБЗ збільшиться з 1765 до 2462 одиниць, що більше дозволених Договором 1550 ЯБЗ на 912 од.

Утім, Росія може вписатися в обмеження Договору стосовно боєзарядів, якщо зменшить кількість боєзарядів на ракетах (наприклад, на МБР «Ярс» з 3 до 1, на БРПЧ «Лайнер» з 4 до 1, на БРПЧ «Булава» з 6 до 3). Варіант такого прогнозу наведений у табл. 11.

Таблиця 11

Тип ракетного комплексу	Тип базування	Кількість комплексів	Кількість боєзарядів		Примітка
Тип ракетного комплексу	Тип базування	Кількість комплексів	На ракеті	Усього	Примітка
РК МБР «Сармат»	шахтне	30	10	300	Важкі
РК МБР «Ярс-М»	шахтне	120	1	120	Легкі
РК МБР «Тополь-М»	шахтне	60	1	60	Легкі
РГРК «Ярс», «Рубіж», БЗРК «Баргузин»	Мобільне	180	3	540	Легкі («Рубіж» - малогабаритна)
Усього РВСН		390		1020
БРПЧ «Лайнер»	Підводний човен	96	1	96	На6 РПКСП «Дельфін
БРПЧ «Булава»	Підводний човен	128	3	384	На 8 РПКСП «Борей»
Усього МСЯС		224		480
Ту-160М/М2, Ту-95МСМ	бомбардувальник	50		50
Усього АСЯС		50		50
Разом СЯС		664		1550

У цьому варіанті СЯС Росії вписуються в умови Договору, але їм доведеться зменшити кількість боєзарядів на ракетах «Ярс-М» і БРПЛ (замість них у КЗП ПРО можуть бути встановлені додаткові хибні цілі).

РВСП імовірно зможуть мати 48 ракетних полків з 390 МБР (5 полків з 30 МБР «Сармат», 12 з 120 «Ярс-М», 6 з 60 «Тополь-М», 10 з 90 РГРК «Ярс», 10 з 60 «Рубіж», 5 з 30 «Баргузин»), МСЯС – 14 РПКСП з 224 БРПЧ (6 «Дельфін» з 96 «Лайнер» та 8 «Борей» з 128 «Булава»), АСЯС – 2 полки з 50 бомбардувальниками Ту-160М/М2 і Ту-95МСМ.

Якщо ж керівництво Росії вийде з Договору СНО-III, або не продовжить його (що вписується в його геополітичні амбіції і нинішній агресивний військово-політичний курс), то це загрожує, як мінімум, новим витком гонки стратегічних озброєнь та холодною війною з усіма її наслідками.

______

* Відомості про автора:

Юрій Бараш – член Експертної ради Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння

Статтю підготовлено на основі виступу на Міжнародній конференції «Російський ядерний арсенал: міфи, реальні загрози та протидія їм»

08.07.2017 18:00:00

Центр дослідження Росії

Юрій Бараш *: Ядерний арсенал РФ: стан і тактико-технічні характеристики стратегічних ядерних сил