ukr

В. Огризко*: Вступне слово на конференції «Росія і Китай: сучасний стан та перспективи розвитку» 8 грудня 2017 р.


Статті

Російсько-китайські відносини важливі самі по собі, але мають  не лише двосторонній вимір. Це важливий елемент майбутнього геополітичного ландшафту, який вже проглядається з об‘єктивною невідворотністю.  

Якщо говорити про двосторонній аспект цих відносин, цікавою, на мій погляд, є думка  відомого російського політолога Станислава Белковського:

«…Китай, безусловно, поглотит Сибирь и Дальний Восток, но неформально. Не будет аннексии или оккупации. Просто в какой-то момент русский человек в городе Хабаровске узнает, что на него одного приходится семь китайцев. Я думаю, это случится лет через 10–12. Китайцев сегодня полтора на одного русского..». 

Такий прогноз пан С. Белковський зробив зовсім недавно – 3 листопада 2017 р. [1]                                                                 

Про щось подібне пише й  інший російський експерт,  відомий  політолог та публіцист Андрій Піонтковський:

 «…Нове посткримське розуміння розмитості і умовності державних кордонів  повною  мірою стосується також і рубежів самої Російської Федерації. А якщо згадати ще про витончену концепцію нашого національного лідера щодо захисту, в тому числі і військовими засобами, громадян з російськими паспортами або навіть ширше — людей, що відчувають себе культурно приналежними до  великого «Русcкого міра», де б вони не знаходилися, — то в цілому закладена солідна правова база для майбутньої анексії російського Далекого Сходу і Сибіру. Ввічливим жовтим чоловічкам навіть паспортів нікому роздавати не доведеться.

Правителі Піднебесної вже більше не вважають за потрібне приховувати цю духопід'ємну перспективу від своїх молодших стратегічних партнерів. Товариш Лі Юаньчан ще 24 травня 2014 року, виступаючи з трибуни Петербурзького форуму, звертаючись безпосередньо до російського національного лідера, заявив фактично наступне: «Вся земля ваша велика і багата, порядку тільки на ній немає. Прийдуть працьовиті китайці і встановлять свій Порядок Неба».      

Зухвала витівка другої особи КНР була не випадковою, а, навпаки, глибоко продуманою. Люди, близькі до російсько-китайських офіційних переговорів, в один голос повторюють останнім часом, що китайці все менше обтяжують себе необхідністю прикидатися і що-небудь зображати. Вони ставляться до запобігливої перед ними російської клептократії з відвертим презирством і вже не соромляться висловлювати це почуття публічно…» [2].

Цікавою у цьому плані є деяка статистика. Наведу кілька цифр:

Населення всього Далекосхідного федерального округу становить 6,3 мільйона чоловік, що на 20 % менше, ніж наприкінці радянського періоду. При цьому, що Далекий Схід займає 36 % площі всієї країни, населення цього регіону становить всього 4,4 % від загального населення Росії ( 142 мільйони чоловік). А до 2025 року , згідно з доповіддю ООН про чисельність населення, кількість місцевих жителів скоротиться до 4,7 мільйона осіб. При цьому по той бік кордону, в провінції Хейлунцзян, живуть близько 40 мільйонів осіб, серед яких переважають чоловіки.

«Сьогодні ми ближче всього до нашої мети щодо відродження китайської нації, ніж коли б то не було в історії, і нам необхідно побудувати найсильнішу за весь час народну армію», - заявив лідер КНР.  Для довідки: чисельність НОАК станом на сьогодні становить 2 млн. осіб [3].      

Посилення Китаю безумовно викличе реакцію головного глобального гравця – США.

Ось що читаємо у зв‘язку з цим у змістовному матеріалі «United States - China relations: a complex balance between cooperation and confrontation», підготовленому політичним директоратом Європейського парламенту:

«Підйом Китаю - це справді зміна правил гри як в економіці, так і
у геополітиці, і дає як можливості, так і створює виклики для головної світової потуги, а саме для США. Нова економіка Китаю і його політична вага сприяють подальшому розвитку співпраці із США з ряду глобальних питань, а також  посиленню співробітництва з багатосторонніми міжнародними організаціями.
Враховуючи їхній сильний вплив, обидві країни мають глобальні інтереси, які роблять доволі важким знайдення рішення без згоди однієї з них.  

Піднесення Китаю та розширення його глобальних інтересів призвело до
різкої зміни глобального геополітичного порядку. Розчарування у зв‘язку з домінуванням США, особливо в Азії, посилили напруженість між двома державами.

Під керівництвом Президента Сі Цзіньпіна Китай застосовує  більш жорсткий підхід до багатосторонніх організацій, які, на його думку, контролюють як західні держави, так і його прямі сусіди. Цей підхід є прямим викликом для світового порядку, встановленого та підтримуваного США, і тому є потенційною причиною конфлікту» [4].

Відразу виникає питання: а чи дозволять США посилення Китаю у даному випадку за рахунок східної Росії. І, якщо так, то наскільки. Хоча насправді таких питань десятки, як тих, що мають як внутрішньоросійський характер, так і глобальних, про які я щойно згадав.

Даю собі звіт у тому, що ми навряд чи зможемо дати відповіді на всі з них, але зрозуміти, бодай, тенденції, - спробуємо.

У цьому нам допоможуть наші модератори і експерти.

Бажаю усім плідної дискусії.

 

Використані джерела:

  1. Белковский: Если Собчак станет президентом, Крым остается в составе России // Гордон. 3 ноября 2017 г. http://gordonua.com/publications/belkovskiy-jesli-sobchak-stanet-prezidentom-krym-ostaetsia-v-sostave-rossii-214241.html
  2. Піонтковський А. Шлях до російської катастрофи // Новое время. 31.08.17. http://nv.ua/ukr/opinion/piontkovskiy/shljah-do-rosijskoji-katastrofi-1763901.html
  3. На военном параде в Китае показали новейшую технику // РИА новости. 30.07.2017.  https://ria.ru/world/20170730/1499413754.html
  4.  Bendini R. United States - China relations: a complex balance between cooperation and confrontation // European Parliament. http://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/IDAN/2016/570464/EXPO_IDA%282016%29570464_EN.pdf

____________

*Відомості про автора:

Володимир Огризко Міністр закордонних справ України (2007 - 2009), Керівник Центру дослідження Росії.

Статтю підготовлено на основі виступу на Міжнародній конференції «Росія і Китай: сучасний стан та пе

24.01.2018 22:00:00