ukr

Михайло Савва*: Чого чекати від «нового» внутрішньополітичного курсу Кремля?


Статті

За підсумками президентських виборів у РФ 18 березня 2018 року Володимир Путін здобув переконливу перемогу. Явка виборців склала 67,5% від усіх зареєстрованих, або 73 мільйона 629 тисяч осіб, за Путіна проголосувало 76,7%.

Чи застосовувалися фальсифікації на цих виборах? Безумовно, так, як нові методики, так і вже апробовані. Використовувався новий для виборчого законодавства РФ механізм «мобільного виборця» – голосування за місцем фактичного проживання без відкріпного посвідчення, що дало близько 4 мільйонів голосів. Застосовувався традиційний спосіб «вкидання» заповнених бюлетенів, особливо активно на закордонних виборчих дільницях. Про це говорить статистичний розподіл – явка громадян РФ за кордоном склала 98%, за Путіна проголосувало – 84,7%, що на 9% вище середнього показника.

Проведений Сергієм Шпількиним аналіз «електоральних аномалій» президентських виборів показав, що за Путіна було «вкинуто» близько 10 мільйонів бюлетенів. Якби не було цієї очевидної фальсифікації, явка виборців склала б 62%, а за Путіна – 67%. Таким чином, Володимир Путін перемагав у першому турі навіть без фальсифікацій результатів.

Перемога Путіна на виборах президента РФ – результат ефективної імперської мобілізації населення Росії. Підтримка виборців була забезпечена, головним чином, пропагандою. Головна ідея російської державної пропаганди – ворожість Росії її зовнішнього оточення та необхідність боротьби за національні інтереси.

Найважливіший висновок, який можна зробити за результатами виборів, – ефект імперської мобілізації у РФ вдалося зробити довгостроковим. «Протверезіння» росіян у короткостроковій перспективі не настане. Даний висновок є базою для прогнозу курсу новообраного президента.

Стратегія В. Путіна не буде істотно корегуватися після виборів. Необхідно виділити основні характеристики цієї стратегії:

- «точкові» репресії стосовно людей, які підозрюються владою у нелояльності або можуть стати центрами консолідації незадоволених;

- активна державна пропаганда імперської спрямованості з використанням технологій «постправди»;

- імітація у найважливіших сферах: економічного розвитку, демократії, діалогу з громадянським суспільством, науково-технічного прогресу;

- категорична та демонстративна відмова виконувати будь-які вимоги учасників громадянських протестних акцій, силове придушення таких акцій.

Водночас можна очікувати незначні зміни стратегії режиму:

- посилення авторитарних тенденцій і культу Володимира Путіна. Показовим підтвердженням посилення у РФ вождизму є численні вибачення посадових осіб перед В. Путіним після пожежі з людськими жертвами у Кемерово;

- реорганізація правоохоронних структур РФ у напрямку посилення повноважень і можливостей Федеральної служби безпеки.

Головне завдання російського режиму після обрання В. Путіна – пошук механізму збереження його впливу після формального відходу через 6 років з посади президента. Ця модель вже розробляється. Для накопичення досвіду практичної реалізації використовується, наприклад, один з найближчих союзників РФ – Вірменія. Конституційна реформа у Вірменії, розпочата у 2015 році, відповідає не лише інтересам колишнього президента Вірменії С. Саргсяна, але також і В. Путіна. Вірменська модель збереження при владі президента, який не може більше обиратися президентом, містить актуальні для В. Путіна елементи: висока концентрація влади у руках прем'єр-міністра, його відносна незалежність від парламенту. Важливо, що збройні сили Вірменії у результаті здійсненої С. Саргсяном реформи підкоряються уряду, а головнокомандувачем під час війни стає прем'єр-міністр. Ймовірно, розглядаються також інші моделі збереження впливу В. Путіна, крім «прем'єр-міністерської». Наприклад, посилення повноважень Ради безпеки РФ і призначення В. Путіна секретарем Ради.

При збереженні нинішніх внутрішньополітичних тенденцій президентський термін В.Путіна, що вже почався, буде періодом підготовки до збереження його повноважень. Дана ідея буде визначати як внутрішню, так і зовнішню політику Російської Федерації.

 

___________

* Відомості про автора:

Михайло Савва – доктор політичних наук, голова правління Експертної групи «Сова».

Статтю підготовлено на основі виступу на Міжнародній конференції «Президентські вибори в Росії: висновки та прогнози».

 

 

09.05.2018 08:00:00