ukr

СИЛИ СПЕЦІАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ – ЇХ РОЛЬ ТА МІСЦЕ В МОДЕЛІ СУЧАСНИХ ЗБРОЙНИХ СИЛ


Серветник Юрій


В понеділок, 20 квітня ц.р., в інформаційному агентстві «Укрінформ» ініціативна група представилапроект створення в Україні сил спеціальних операцій. У розвиток теми пропонуємо нашим читачам ознайомитися з поглядами на природу спеціальних операцій та можливі варіанти створення Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, розробленими та люб’язно наданими Defense Express колективом у складі старшого наукового співробітника Наукового центру Повітряних Сил Збройних Сил України, кандидата наук, підполковника Антонова Артема Віталійовича та колишнього начальника Управління спеціальних операцій Генерального штабу ЗС України (2007-2012), полковника запасу Серветника Юрія Степановича.

1. Сучасні стратегії ведення воєнного конфлікту та види воєнних дій. 
Практика ведення сучасної війни (воєнного конфлікту) визначає дві основні стратегії, що застосовуються в ході протиборства:
стратегія знищення (виснаження) противника;
стратегія ерозії (підточування). 
Стратегія знищення чи виснаження розглядається в першу чергу в рамках традиційних воєнних конфліктів минулих поколінь і спрямована на досягнення політичної мети війни шляхом фізичного руйнування (знищення чи виснаження) військового потенціалу ворога і позбавлення його фізичної можливості до збройного опору. 
Другий підхід (стратегія підточування) розглядається в першу чергу в рамках сучасних та майбутніх воєнних конфліктів нового покоління, і спрямований на руйнування політичної волі воєнно-політичного керівництва противника шляхом переконання його в тому, що прийняття висунутих йому політичних умов є менш болючим/дорогим, ніж продовження агресії чи опору/спротиву. Тобто ця стратегія передбачає позбавлення противника політичної волі до опору, хоча він все ще може мати необхідні фізичні ресурси для подальшої збройної боротьби.
В рамках вироблених стратегій ведення війни в сфері збройного протиборства визначені такі основні види воєнних дій:
традиційні воєнні дії, що передбачають відкрите збройне протиборство між противниками, яке ведеться у формі основних бойових операцій (оборонні, наступальні тощо);
іррегулярні воєнні дії, формат яких передбачає максимальну ізоляцію збройних сил противника від збройної боротьби та безпосередній вплив на свідомість і волю певних соціальних верств, груп, кіл, політичного керівництва країни противника з метою здобуття над ними політичної влади та досягнення цілей протиборства шляхом відповідних соціально-політичних зрушень в суспільстві ворога. Основними різновидами іррегулярних воєнних дій є спеціальні бойові дії та спеціальні дії. Спеціальні бойові дії в свою чергу поділяються на два підвиди, це: спеціальні ударні дії та нетрадиційні бойові дії. Іррегулярні воєнні дії ведуться у формі спеціальних операцій.
В рамках визначених стратегій війни та видів воєнних дій пропонується сучасна система операцій, яка поділяється на (мал. 1):
основні бойові операції (як правило міжвидових угруповань військ в рамках традиційних воєнних дій); 
спеціальні операції (в рамках іррегулярних воєнних дій).


Окремо виділяються також операції з забезпечення безпеки та стабільності, до участі у яких також залучаються сучасні збройні сили.

2. Роль і місце ССпО в архітектурі сучасних Збройних Сил
Як засвідчила практика воєнних конфліктів на протязі останніх 50-60 років звичайні ЗС є абсолютно безпомічними в воєнних конфліктах, в яких іррегулярні методи збройної боротьби є превалюючими (В’єтнам, Афганістан, Ірак тощо). Спроби адаптувати масові армії провідних країн світу до дій в іррегулярних конфліктах виявилися невдалими. Тому структура збройних сил переважної більшості країн світу, адаптуючись під виклики і загрози безпеці в сучасному світі, зазнала змін. В їх складі з’явився новий компонент – сили спеціальних операцій.
Таким чином у структурі ЗС України пропонується мати дві основні складові:
звичайні сили, основним призначенням яких має бути забезпечення стримування, відсічі збройної агресії в рамках традиційних воєнних дій, охорона повітряного та підводного простору у межах кордонів та територіального моря; 
сили спеціальних операцій, основним призначенням яких має стати проведення самостійних спеціальних операцій в рамках іррегулярних воєнних дій (самостійно та за підтримки з боку ЗвС), а додатковим – ведення спеціальних та спеціальних бойових дій (спільно та у взаємодії) в інтересах ЗВС в традиційних воєнних діях.

3. Основні завдання, структура та склад ССпО
Спеціальні операції – це операції, що проводяться з метою отримання значного політичного, воєнного, економічного, соціального, інформаційного та інших ефектів, спрямованих на здобуття та утримання впливу на визначені цільові соціальні групи та суспільно-політичні кола суспільства противника (а також певні верстви власного населення, безпосередньо залученого в конфлікті), і вимагають унікальних способів застосування, тактичних прийомів, оснащення та підготовки особового складу, та часто проводяться у ворожому, забороненому, або політично чутливому середовищі і характеризуються одним або декількома з таких критеріїв: чутливі до часу, таємні, проводяться в умовах поганої видимості, сумісно та/або через місцеві збройні формування (сили), вимагають регіонально-орієнтованої підготовки, та/або мають високий ступінь ризику. 
Система СпО поділяється на два класи (різновиди):
операції, основним змістом яких є спеціальні бойові дії - це особливий різновид (форма) оперативного і бойового застосування частин і підрозділів ССпО, інших сил і засобів ЗС, інших військових формувань та правоохоронних органів (взаємодіючих з ССпО силових структур) для досягнення поставлених завдань традиційними та нетрадиційними силовими способами. Вони передбачають безпосередній контакт з противником, місцевими силами безпеки, рухами опору, населенням на території де застосовуються ССпО;
операції, основним змістом яких є спеціальні дії - це особливий різновид (форма) оперативного і бойового застосування частин і підрозділів ССпО, інших сил і засобів ЗС, інших військових формувань та правоохоронних органів (взаємодіючих з ССпО силових структур) для досягнення поставлених завдань в інтелектуальний (несиловий) спосіб. Вони не передбачають безпосереднього бойового контакту з противником чи населенням на території, де ведуться бойові дії, а характеризуються дистанційним впливом на них.
В свою чергу спеціальні бойові дії поділяються на:
спеціальні ударні дії, що передбачають високоризикові, швидкі спеціальні заходи в ворожому, забороненому, або політично чутливому середовищі, що чутливі до часу, таємні та проводяться проти цілей та об’єктів стратегічного характеру в формі засідки, нальоту, інших ударних та диверсійних дій тощо;
нетрадиційні бойові дії, що передбачають, як правило, довготривалі дії на ворожій території спільно або через місцеві збройні формування (в тому числі незаконні), та вимагають регіонально-орієнтованої підготовки, мають високий ступінь політичного ризику.
Поділ на ці два підвиди є відносно умовним. Проте основною кваліфікаційною ознакою при їх поділі слід вважати наявність необхідності контакту з цільовими соціальними групами, як то місцевим населенням, чи місцевими збройними формуваннями (як регулярними, так і нерегулярними). 
Виходячи з призначення ССпО, визначення та змісту спеціальних операцій можна визначити основні завдання, які покладаються на ССпО:
ударно-диверсійні дії (засідки, напади, інші ударні та диверсійні дії); 
спеціальна розвідка;
захоплення (ліквідація) зразків озброєння та військової техніки, документів, важливих персон;
участь в антитеррористичних операціях (як в Україні, так і в складі коаліційних сил за межами країни);
проведення пошуково-рятувальних операцій на території, контрольованій противником (ворожими силами);
звільнення, забезпечення безпеки та евакуації громадян України із району кризової ситуації (збройного конфлікту), в першу чергу за межами країни;
участь в боротьбі з міжнародною організованою злочинністю та піратством (в складі коаліційних сил за межами країни);
участь в боротьбі з розповсюдженням ЗМУ (в складі коаліційних сил за межами країни);
формування руху опору на території контрольованій противником (повстанська та партизанська боротьба);
боротьба з незаконними збройними формування (повстанцями, партизанами);
сприяння силам безпеки союзних країн та надання іноземної військової допомоги;
ведення інформаційних операцій (боротьби);
ведення інформаційно-психологічних операцій (воєнного забезпечення інформаційно-психологічних операцій);
операції з воєнно-цивільного адміністрування на звільнених територіях (в рамках стабілізаційних дій військ);
участь в міжнародних (коаліційних) миротворчих та гуманітарних операціях.

Таким чином перелік завдань, що мають вирішувати ССпО, є досить широким та охоплює всю сферу іррегулярної боротьби. 
Узагальнено концепція, засади створення, роль і місце ССпО у структурі сучасних ЗС показано на мал. 2.

Визначені завдання ССпО обумовлюють їх структуру та склад. Є очевидним, що підготувати універсальні за своєю структурою та складом частини і підрозділи ССпО, які здатні будуть однаково ефективно виконувати весь спектр покладених завдань, неможливо. Тому логічним є включення до складу ССпО військових організмів (військових частин і підрозділів) різного призначення та спеціалізація основних підрозділів за сферами застосування та видами діяльності.
У загальному вигляді організаційна структура ССпО може включати:
орган військового управління з функціями адміністративною, оперативною та логістики;
частини спеціальних сил (сухопутні, морські і повітряні);
частини інформаційної, інформаційно-психологічної боротьби та воєнно-цивільного адміністрування;
навчальний центр (підрозділ, школа);
підрозділи логістики.

4.Призначення і структура складових ССпО:
командування СпО, чисельністю до 75-100 осіб (залежно від складу сил), що виконував би функції головного органу військового управління ССпО на правах окремого виду (роду військ) ЗС України. Зі складу КСпО створюється центр СпО, як головний орган оперативного управління та оперативні групи КСпО на загальновійськові пункти управління;
підрозділ спеціальних сил для ведення спеціальних ударних дій та виконання найбільш важливих завдань (на базі підрозділу спеціального призначення ГУР МО України);
2-3 сухопутних бригади (центри, полки) спеціальних сил (спеціального призначення). У складі частини повинно бути не менше 3-х оперативних загонів, спроможних самостійно розгортати операційні бази та здійснювати управління підпорядкованими силами і засобами. Один з загонів повинен мати спеціалізацію спеціальних ударних дій, решта – нетрадиційних бойових дій. Визначені підрозділи повинні готуватися до ведення спеціальних дій. Підрозділи в оперативному загоні повинні мати спеціалізацію за сферами застосування (десантні, наземні, гірські, моторизовані тощо);
морська бригада (центр) спеціальних сил (спеціального призначення). До складу частини доцільно включити підрозділи боротьби з підводно-диверсійними силами і засобами, оперативні підрозділи для ведення спеціальних бойових і спеціальних дій, підрозділи спеціальних транспортних засобів (катерів);
зведена повітряна ескадрилья спеціальних сил (як варіант – у складі Повітряних Сил з оперативним підпорядкуванням КСпО) у складі 2-3 літаків типу Ан-26 (Ан-30, Ан-148), 4-6 вертольотів типу Мі-8 (Мі-17, UH-60), 4-6 вертольотів типу Мі-24 (Мі-28 тощо);
центр спеціальних медійних дій (для ведення інформаційно-психологічних та інформаційних операцій);
центр мережевих дій (операцій) – для ведення спеціальних дій в соціальних та інших комп’ютерних мережах;
підрозділ (центр) воєнної адміністрації – для організації співробітництва з місцевої владою в районі ведення дій та виконання функцій цивільної адміністрації у випадку необхідності;
навчальний центр спеціальних сил (спеціальної тактики, спеціальної підготовки) – для здійснення базової підготовки усіх військовослужбовців спеціальних сил, підготовки сержантського складу та перепідготовки офіцерів-кандидатів для служби у ССпО, підготовки підвищеного рівня з оперативних питань;
 центр спеціальної логістики – для здійснення функцій забезпечення спеціальною номенклатурою озброєння і військової техніки підрозділів спеціальних сил не менш ніж на 2-х напрямках одночасно та здійснення експедиційної логістики .
За досвідом провідних країн світу чисельність ССпО не перевищує 2-3% від чисельності ЗС. Збільшення численності у складі ЗС понад 2-3% за оцінками фахівців не можливе, оскільки передбачає наявність відповідної кількості якісного людського ресурсу. Крім того вартість підготовки та утримання цих 2-3% ЗС є критично високими і значно перевищує вартість підготовки і утримання особового складу інших видів ЗС.
Таким чином, залежно від перспективної чисельності ЗС України, оціночна чисельність ССпО може становити до 3-4 тис. осіб. Збільшення чисельності неодмінно приведе до зниження якості особового складу та необґрунтованого підвищення витрат. 
Не можна забувати, що найголовнішими принципами створення ССпО є:
люди важливіші техніки;
якість краще кількості;
сили спеціальних операцій не можуть бути масовими;
сили спеціальних операцій не можуть бути відповіддю на вже існуючі загрози;
більшість спеціальних операцій потребує підтримки звичайних сил.

5. Висновки 
Для підкреслення гострої важливості і затребуваності якнайшвидшого створення ССпО в умовах розгорнутої проти нашої держави агресії наведемо досить відому цитату, що американські кінематографісти приписують підполковнику Дуліттлу, командувачу першої повітряної операції з бомбардування столиці та найбільших промислових центрів Японії (більш відома як рейд Дуліттла): «Японці нанесли по нам у Перл Харборі нищівного удару молотом. Наш рейд, навіть якщо він буде вдалим, буде лише вколом голки. Але цей укол буде нанесений в саме серце ворога!». Незалежно від того чи є ця фраза художнім вимислом, чи справді була вимовлена Дуліттлом - вона досить влучно і точно описує характер і сутність спеціальних операцій та визначає природу Сил спеціальних операції. 
ССпО мають стати жалом рапіри, що точно і безжально разить ворога в найбільш вразливі та болючі місця, сковуючи його дії, зриваючи його плани, вносячи паніку, дезорганізацію в його дії, підриваючи авторитет ворожих владних та політичних кіл, вибиваючи з під їх ніг соціальну опору, і тим самим даючи можливість занести над ворогом «молот» ЗвС для нанесення вирішального і нищівного удару по противнику.

28.04.2015 10:59:00